Ефірні олії - це суміш хімічних сполук різних класів (альдегіди, дипептиди, кетони, лактони, складні ефіри, феноли тощо), що утворюються в рослинах. Вони їдкі на смак, майже не розчиняються у воді, але розчиняються у спиртах, ефірах, смолах. Колір ефірних олій жовтуватий, темно-коричневий, червоний, зелений, темно-зелений, але найчастіше вони безбарвні.
У рослинах може бути різна кількість ефірних олій - від дуже малої до 20 % сухої маси рослини. У складі цих олій виявлено тисячі компонентів. Наприклад, в складі м'ятної ефірної олії виявлено біля 150 хімічних речовин, геранієвої - 280, трояндової - близько 200, лавандової - близько 300, в ефірних оліях бергамоте, лимона, мандарина, апельсина - близько 500 компонентів у кожному.
Зокрема, трояндова олія містить фенілетиловий ефір, гераніол, ліналон, цитронеллеол; м'ятна - ментол, ментен, ментіланон. Головними компонентами лавандової олії є складні ефіри спирту ліналону і ряду органічних кислот (оцтової, масляної, валеріанової, капронової).
Середній вихід ефірної олії з 100 кг рослинної сировини: евкаліпт - 3 кг; лаванда - 2,9 кг; шавлія - 1,4-1,7 кг; ромашка - 0,7-1,0 кг і т. д. Для одержання 1 кг ефірної олії троянди необхідно переробити одну тонну пелюсток троянди, а із 100 кг квіток гіркого апельсина одержують всього 50 г ефірної олії.
Якість ефірних олій залежить від способу їх зберігання, а їх дія залежить від якості. Ефірні олії легко змінюються під впливом світла, повітря, температури, вологості, тому їх зберігають у невеликих флакончиках із темного скла, заповнених доверху, в прохолодному місці і темному приміщенні при температурі не вище 15 °С. Гарантійний термін зберігання ефірних олій при дотриманні умов зберігання - три роки.
Через високу леткість легко вводяться в організм інгаляцією, а завдяки добрій розчинності легко проникають через шкіру і слизові оболонки.
