| Клацніть для запуску |
пʼятницю, 24 жовтня 2014 р.
четвер, 16 жовтня 2014 р.
середу, 15 жовтня 2014 р.
вівторок, 14 жовтня 2014 р.
четвер, 9 жовтня 2014 р.
Чи може корозія приносити користь ?
Ось такі цікаві приклади були знайдені!
1. У стародавніх горян існував особливий секрет приготування надміцних і гострих клинків, які легко розрубували не тільки тканини, але і сухожилля і кістки. Вироби на кілька років закопували в землю, після спеціальної обробки поржавілі клинки набували високої міцності.
2. Цікаву технологію перетворення шару іржі в ... захисне покриття вдалося розробити індійським ученим. Для цього на сталевий виріб, покритий густим нальотом іржі, наносять спеціальний склад, завдяки якому шар оксидів стає міцним панциром чорного кольору. Потім на нього наносять фарбу, яка, до речі, тримається на цьому захисному шарі надійніше, ніж безпосередньо на металевій поверхні. Тепер виробу корозія не страшна.
3. У техніці знайшла застосування і сама іржа як захисний засіб. Наприклад, освоєна виплавка низьколегованих сталей з малим вмістом нікелю, хрому та міді. Подібна сталь швидко іржавіє, але під шаром опалої іржі залишається щільна чорна плівка, яка міцно зчіплюється з металом і практично повністю захищає його від подальшої корозії. Час, необхідний для утворення захисного шару, коливається від двох до чотирьох років. Після цього швидкість корозії зменшується і складає від 2 до 35 мк в рік залежно, від умов. У звичайних умовах лист з такої сталі проіржавів б лише на 0,3 мм.
4. У 1834 р в «Гірському журналі» була опублікована стаття «Покращення заліза і сталі за допомогою іржавіння в землі». Спосіб перетворення заліза в сталь через іржавіння в землі відомий людям з глибокої давнини. Наприклад, черкеси на Кавказі закопували залізо в землю, а розкопавши його через 10- 15 років, виковували з нього свої шаблі, які могли перерубати навіть рушничний стовбур, щит, кістки ворога. У землі залізо, природно, іржавіло, перетворюючись на метагідроксид феруму, але одночасно насичувалося Карбоном і Нітрогеном при контакті з різними органічними речовинами грунту.
5. Іржа має гарну сорбційну здатністю до різних органічних речовин. Після викопування іржаве залізо разом з органічними речовинами нагрівали в горнах, кували, а потім охолоджували водою - гартували. Карбон і Нітроген з'являлися в поверхневому шарі металу, зміцнюючи його і надаючи йому особливої твердості. У шарі при термічній обробці утворюється дуже тверда сполука: карбід феруму Fe3С - цементит. Згодом для отримання твердої сталі замість тривалого перебування заліза в землі перейшли до плавки заліза під шаром деревного вугілля.
1. У стародавніх горян існував особливий секрет приготування надміцних і гострих клинків, які легко розрубували не тільки тканини, але і сухожилля і кістки. Вироби на кілька років закопували в землю, після спеціальної обробки поржавілі клинки набували високої міцності.
2. Цікаву технологію перетворення шару іржі в ... захисне покриття вдалося розробити індійським ученим. Для цього на сталевий виріб, покритий густим нальотом іржі, наносять спеціальний склад, завдяки якому шар оксидів стає міцним панциром чорного кольору. Потім на нього наносять фарбу, яка, до речі, тримається на цьому захисному шарі надійніше, ніж безпосередньо на металевій поверхні. Тепер виробу корозія не страшна.
3. У техніці знайшла застосування і сама іржа як захисний засіб. Наприклад, освоєна виплавка низьколегованих сталей з малим вмістом нікелю, хрому та міді. Подібна сталь швидко іржавіє, але під шаром опалої іржі залишається щільна чорна плівка, яка міцно зчіплюється з металом і практично повністю захищає його від подальшої корозії. Час, необхідний для утворення захисного шару, коливається від двох до чотирьох років. Після цього швидкість корозії зменшується і складає від 2 до 35 мк в рік залежно, від умов. У звичайних умовах лист з такої сталі проіржавів б лише на 0,3 мм.
4. У 1834 р в «Гірському журналі» була опублікована стаття «Покращення заліза і сталі за допомогою іржавіння в землі». Спосіб перетворення заліза в сталь через іржавіння в землі відомий людям з глибокої давнини. Наприклад, черкеси на Кавказі закопували залізо в землю, а розкопавши його через 10- 15 років, виковували з нього свої шаблі, які могли перерубати навіть рушничний стовбур, щит, кістки ворога. У землі залізо, природно, іржавіло, перетворюючись на метагідроксид феруму, але одночасно насичувалося Карбоном і Нітрогеном при контакті з різними органічними речовинами грунту.
5. Іржа має гарну сорбційну здатністю до різних органічних речовин. Після викопування іржаве залізо разом з органічними речовинами нагрівали в горнах, кували, а потім охолоджували водою - гартували. Карбон і Нітроген з'являлися в поверхневому шарі металу, зміцнюючи його і надаючи йому особливої твердості. У шарі при термічній обробці утворюється дуже тверда сполука: карбід феруму Fe3С - цементит. Згодом для отримання твердої сталі замість тривалого перебування заліза в землі перейшли до плавки заліза під шаром деревного вугілля.
Підписатися на:
Дописи (Atom)