Дивовижне звучання, яке відрізняє струнні інструменти всесвітньо відомих майстрів, виникло завдяки елементарним засобам боротьби з деревними шкідниками. До такого висновку прийшов колектив вчених на чолі з Джозефом Неджівері (Joseph Nagyvary) з Техаського університету сільського господарства і механіки (Texas A & M University). Для того щоб з'ясувати хімічний склад деревини, з якої робилися старовинні інструменти, Неджівері використовував ядерно-магнітний резонанс. У своєму дослідженні він проаналізував склад стружок різних струнних інструментів, зроблених у різний час - від XVIII століття до наших днів.
Порівнюючи результати, вчений виявив, що молекули геміцелюлози (речовини, що знаходиться в клітинах деревини) в скрипках Страдіварі і Гварнері розщеплені. Це могло статися через окислення або гідроліз. У деяких випадках ці процеси можуть відбуватися через старіння дерева. Однак Неджівері каже, що в даному випадку, швидше за все, мала місце хімічна обробка. Для захисту могли застосовуватися такі речовини, як сіль або мідний купорос. "Деревний черв'як і гниль завжди були великою проблемою для скрипкових майстрів, - говорить професор Неджівері. - Можливо, вони кип'ятили деревину в суміші, що містила різні мінеральні речовини, які могли запобігти руйнуванню". За твердженням дослідника, така технологія не тільки дозволила зберегти дерево, але й змінила деякі його характеристики, в тому числі і акустичні. А це і зробило звук струнних оброблених інструментів настільки якісним. До речі, характерно, що сліди такої обробки не вдалося знайти в інструментах, зроблених у той же час іншими майстрами. Надалі Неджівері з колегами планує спалити маленькі зразки деревини з цих скрипок, щоб дізнатися точний мінеральний склад речовини, що використовувався для обробки. До речі, якщо старовинні інструменти дивували ідеально гармонійним звучанням, то сучасна трітара, навпаки, дивує неправильним.
Немає коментарів:
Дописати коментар